облік

-у, ч.

1) Засвідчення, встановлення наявності з'ясування кількості чого-небудь. Бути на обліку.

2) Реєстрація людей із занесенням у відповідні списки для їх використання де-небудь, з'ясування їх наявності, переміщення і т. ін. Сектор обліку.

3) ек. Система реєстрації процесів якої-небудь діяльності в її кількісному та якісному виявах з метою спрямування, контролю і т. ін.

••

Бухга́лтерський о́блік — певна система безперервного спостереження та контролю за господарською діяльністю підприємства.

Бюдже́тний о́блік — бухгалтерський облік виконання бюджетів та кошторисів витрат бюджетних установ.

Депозита́рний о́блік — облік прав власників і тримачів цінних паперів на рахунках ДЕПО́.

О́блік да́них спец. — в системах обробки інформації – одна з основних функцій, яка полягає у збиранні, формалізації, запису до пам'яті та періодичній корекції інформації.

О́блік креди́тних опера́цій — відображення у бухгалтерському обліку взаємозв'язків між об'єднаннями, які стосуються коротко- та довгострокового кредитування.

Управлі́нський о́блік — сукупність методів і процедур, що забезпечують підготовку та надання інформації щодо управління підприємством.

Фіна́нсовий о́блік — сукупність правил та процедур, які забезпечують підготовку і оприлюднення інформації про результати діяльності підприємства та його фінансовий стан.